Одного ранку відомий письменник, лауреат Гонкурівської премії П'єр-Марі Сотто знаходить у своїй поштовій скриньці товстий пакет. Черговий рукопис невідомого графомана? П'єр-Марі ніколи не читає чужих рукописів! Він збирається надіслати пакет відправнику, але там немає зворотної адреси, тільки електронна пошта якоїсь Аделіни Пармелан. Щоб дізнатися поштову адресу, П'єр-Марі пише Аделіні листа, отримує трохи дивну відповідь, пише нове, отримує ще одну відповідь і... поступово втягується в листування, яке скоро перестає бути формальним і захоплює обох учасників. Загадковий пакет так і лежить нерозкритим на полиці книжкової шафи, немов чекаючи, коли письменник, який переживає після таємничого зникнення дружини жорстоку особисту та творчу кризу, прокинеться від туги і знову повірить, що життя прекрасне. «А ще я танцюю» — написаний «у чотири руки» зворушливий і дотепний роман про втрачене і знову набуте кохання, про два самотні серця, які зі статистів раптом перетворюються на головних героїв захоплюючої драми.