В останній книзі Сорос розповідає про себе те, про що знають лише небагато близьких – про дитинство в окупованій Угорщині, про родичів і далеких людей – філософів і бізнесменів, які мали глибокий емоційний вплив на Джорджа. У відвертих інтерв'ю своєму старому другові Байрону Вієну, котрий займався розробкою інвестиційних стратегій, Сорос говорить про те, як все життя виживав свої комплекси і що підштовхнуло його стати фінансистом. У цій частині книги Сорос виступає не лише як оповідача біографії успішного творця та керівника багатомільярдних благодійних фондів, а й як філософ. У ній викладено погляди на розвиток світової фінансової системи, на геополітичні тенденції останніх років, на долю революцій 80-90-х років у країнах Східної Європи. є малюнком теорії рефлексивності, то у цій книзі Сорос описує випробування своєї теорії на реальних фінансових ринках – як у результаті своїх алхімічних дослідів він став володарем величезних коштів. Фахівці з ринків та бірж почерпнуть тонкі спостереження фінансиста – прагматика та філософа-сенситиву – над сигналами ринку. У другій частині книги, в інтерв'ю Крістіні Коенен для газети Франкфуртер Альгемайне, Сорос виступає як політик, пропагандист ідей відкритого суспільства, який щедро фінансує тих, хто готовий втілювати цю ідею. Читач знайде відверту і гірку розповідь про біди та болі фондів Сороса в багатьох країнах. Це буде розповідь і про нашу майже сьогоднішню історію. У додатку читач вперше познайомиться із прагматичними міркуваннями Сороса щодо хеджевих фондів, перспектив загальноєвропейської валюти.

Відверті та тонкі спостереження – ключ нової роботи. Сорос про Сороса (Випереджаючи зміни) з цікавістю прочитають ті, хто формує державну та фінансову політику, біржовики та банкіри, політики та філософи. Вона буде професійно корисна психологам, тим, хто керує компаніями та людьми. Ми рекомендуємо її та студентам, втім – усім, хто думає про життя. Як і в Алхімії фінансів, багато сторінок написано начебто спеціально для Росії.