Колись люди плавали океаном з власної волі. Тепер кораблі гниють. Знайшли застосування лише баржам. Гай був упевнений, що його мине чаша ця. Зовсім недавно відчуження було рідкісним вироком, який виносили лише запеклим вбивцям та канібалам, але тепер він звучить все частіше. Засуджених заганяють на баржу. Поліцейський буксир відволікає її далеко в море, до сильної течії. І течія забирає баржу в невідомість, надаючи засуджених самим собі та океану. Ніхто ніколи не повертався з цієї подорожі, ніхто не міг сказати, яка доля тих людей. Дійшла черга до Гая. І ось уже він, у нашийнику-зашморгу і з тавром відчуженого на руці, чекає своєї черги на борт. Тепер і йому доведеться дізнатися, що відбувається там, в океані, і куди виносить течію старі іржаві баржі…