Головний герой роману сучасної італійської письменниці Паоли Капріоло потрапляє до психіатричної клініки. Хлопець не каже, не пише, і лікарям ніяк не вдається з'ясувати, хто він і звідки. Тоді йому дають аркуш паперу, і хлопець малює фортепіано. Його підводять до рояля, у якому він починає віртуозно грати твори різних композиторів. Музика сильно діє на хворих, розкриваючи потаємні сторони їхнього розхитаного внутрішнього світу. Для пацієнтів музика – це страждання, радість, пам'ять про минуле, випробування, хворобливе відслонення душі, у звуках сплітаються життя і смерть. То навіщо ж у долі персонажів увійшов цей дивний німий піаніст, наділений байдужістю та загостреною чутливістю? Хто він такий? Його гра — благо чи шкода?