Чим більше років минає так звана «перебудова», тим сильніше переконуєшся, що ти був свідком найбільшого злочину, задуманого проти народу, який зберіг у ХХ столітті хоч якісь залишки християнської духовності. Строго кажучи, жодної «перебудови» не було, її назва стала ширмою, за якою ховалися державна зрада та зрада. У реальному житті не існувало і «реформ», які назви були камуфляжем, що прикриває злочинні діяння з розкрадання народного багатства. Тому, згадуючи зараз людей, які тоді керували «перебудовою», я як історик не можу їх розглядати, як громадських чи державних діячів, а бачу в них кримінальних злочинців. Живи вони в Російській імперії XIX століття, їх діяння підпадали б під статтю кримінального кодексу, за яку належали б шибениця або каторга.