На початку XX століття більшість військових теоретиків пророкували, що в майбутній війні головною ударною силою стане кавалерія — нестримні кінні лави змітатимуть ворога, переслідуватимуть і рубатимуть біжать, перехоплюватимуть тилові комунікації, сіятимуть хаос і паніку і, зрештою, вирішуватимуть результат бойових дій… Перша світова війна зруйнувала всі ці надії — саме кавалерія стала першою жертвою «позиційного глухого кута»: кулемети за лічені секунди викошували цілі ескадрони, під ураганним артилерійським вогнем будь-яка атака в кінному строю перетворювалася на самогубство. На Західному фронті кінноту фактично списали з рахунків восени 1914 року; на Східному, де бойові дії мали більш маневрений характер, кавалерія зберегла деяку бойову цінність, але й тут її використовували більше для розвідки або як піхоту. Ця книга — найкраще на сьогоднішній день, найавторитетніше і найзмістовніше, вичерпне повне дослідження бойового застосування російської кавалерії на фронтах Першої світової. Це історія занепаду самого «аристократичного» роду військ, початком кінця якого стала Велика війна.