«Тисячі років найвідоміші, маловідомі і зовсім безіменні філософи найрізноманітніших напрямків і шкіл ламають свої мудрі голови над питанням, що вічно тягне: що є на землі людина? судина благородства, осередок як дрібних, буденних, повсякденних, так і вищих, піднесених чеснот, яких не зустрічається і не може зустрітися в знедоленому бездуховному царстві природи, і з таким твердженням можна було б погодитися, якби не залишалося дещо незрозумілим, з яких каламутних джерел відбуваються нелюдські тортури, багаття інквізиції, побиття невинних немовлят, винищення цілих народів, міст і цивілізацій, нині похованих під хисткими пісками безводних пустель або під запорошеними попелом уламками власних веж і стін...»