Багато століть поспіль болгарські цигани заробляли на життя тим, що розважали людей на майданах ведмедями, що танцюють. Якось це все закінчилося: тварини були вилучені у своїх колишніх господарів та поміщені до спеціального заповідника. Відтепер учорашні артисти надані самі собі, але чи зможуть вони звикнути до нового життя? Для польського журналіста Вітольда Шабловського ведмеді, що танцюють, – це яскрава метафора, за допомогою якої він досліджує посткомуністичний світ. Він подорожує країнами Європи, знайомиться з місцевими жителями. У його книзі немає готових відповідей. Автор пропонує читачеві спробувати відповісти на запитання самому, а він лише провідник.