«Листи Яху» — рання епістолярна новела Вільяма Берроуза. Вона є логічним продовженням «Джанки», який закінчується словами «Може на ясі все і скінчиться». -галюциногенно-розширюючого свідомість місцевого наркотику Яхе (Айахуаска або Банністерія Каапі). Цей наркотик використовувався в ритуальних цілях місцевими шаманами, іноді щоб знаходити втрачені об'єкти, тіла або навіть душі людей. Автор і адресат цих листів зустрілися знову в Нью-Йорку, на Різдво 1953, відібравши і відредагувавши ряд листів для публікації окремою книгою. У цій кореспонденції були перші проблиски пізньої фантазії Берроуза, яка лягла в основу «Голого Ланча». Через сім років Гінзберг пише з Перу старому гуру звіт про свої власні бачення і переживання, пов'язані з тим самим наркотиком, і просить поради. Містична відповідь Берроуза була негайно. До книги також включено два епілоги — коротку замітку Гінзберга, яка свідчить про те, що його «Я» все ще знаходиться на цій землі, і фінальний поетичний cut-up Берроуза «Я вмираю, Мі-істере?».