У 20-ті роки XX століття на берегах Неаполітанської затоки мешкало безліч чудових особистостей. Серед революціонерів, художників та шукачів сенсу життя – чотири філософи, які переживають переломний момент своєї інтелектуальної біографії: Беньямін, Адорно, Кракауер та Зон-Ретель. Теодор В. Адорно, молодший з них, скористався Неаполем незвичайним способом: під враженням від міста він створив теорію, побудовану навколо катастрофи, про яку поки що нічого не знає навколишній благодатний край. по-новому подивитись знаменитого філософа, культовий статус теорій якого найчастіше приховує їх справжній сенс. Автор повертає читача до витоків філософії Адорно, яка найчастіше здається герметичною та суворою. Ці витоки – у строкатому середземноморському житті, у м'якому туфі, у шумі прибою на берегах, колись населених сиренами, у похмурому, доісторичному Позітано та у жахливих морських гадах зі знаменитого неаполітанського акваріума. У форматі a4.pdf збережено видавничий макет. >