Золоті вірші - це зведення морально-етичних норм піфагорійської етерії, одного з найдавніших і загадкових таємних товариств в людській історії, що послужив прототипом для організації ордена вільних мулярів або франк-масонів. Спираючись на це склепіння, видатний французький дослідник та поліглот Антуан Фабр д'Оліве (1767–1825) створює свою оригінальну концепцію синтетичної філософії історії, яку він розвиває у своєму наступному фундаментальному творі «Філософічна історія людського роду». Використовуючи спосіб коментаря Гієрокла, Фабр д'Оліве, спочатку рухомий містеріальним античним пантеїзмом, блискуче критикує кантіанство, як головний напрямок філософської думки свого часу, і в результаті приходить до біблійного сприйняття нествореного Творця. Російською мовою «Золоті вірші Піфагора» Антуана Фабра д'Оліве публікуються вперше.