«Філософічна історія Людського роду» – один із головних творів Антуана Фабра д’Оліве. У ньому автор, мабуть, одним із перших у Європі, говорячи про космогонію, висловлює гіпотезу полігенізму – походження людських рас із різних джерел. Водночас, згідно з Фабром д'Оліві всі люди на землі підпорядковані одному закону діалектичної діади – свободи та необхідності, а на найвищому рівні – Провидіння та Долі. У світоглядній концепції видатного французького ерудиту, містика і езотерика, який мав надприродні здібності і дар чудотворення, органічно поєднуються ідеї раннього арійського індуїзму (Рами-Диониса), піфагорійства, класичної античності, мітраїзму та інтегрального рим. Майбутнє Європи Фабр д'Оліве бачить, як і його сучасник граф Жозеф де Местр, в універсальній теократії на чолі з Римським Папою, що робить обох французьких мислителів ідейними попередниками великого російського релігійного філософа Володимира Соловйова. Сильний вплив езотерична історіософська спадщина Антуана Фабра д'Оліве вплинула також на отця Павла Флоренського. Російською мовою «Філософічна історія Людського роду» Антуана Фабра д’Оліве публікується вперше.