На початку лютого 2005 року з'явилися повідомлення, які ще кілька місяців тому могли б наснитися другому Президенту України Леоніду Кучмі, який правив країною десять років поспіль, тільки в страшному сні. на цьому наполягала ціла низка народних депутатів Верховної Ради. При цьому до Генеральної прокуратури України надходили депутатські запити щодо можливості порушення проти Леоніда Кучми кримінальної справи та взяття екс-президента під варту. Колишнього українського лідера підозрювали в організації викрадення у 2000 році опозиційного журналіста Георгія Гонгадзе. Генеральний прокурор України Святослав Піскун навіть повідомляв про можливий виклик Леоніда Кучми на допит у цій справі, і деякі аналітики не виключали, що допит може стати арештом (втім, він прийшов до прокуратури сам, і його не заарештували). Депутати також підозрювали екс-президента у незаконному прослуховуванні розмов, отриманні хабарів, зловживанні владою, пособництві окремим державним службовцям у присвоєнні коштів у особливо великих розмірах та їх відмиванні. Та й сам він, вважали депутати, за роки правління став далеко не бідною людиною. Наприклад, він нібито володіє яхтою вартістю 3 мільйони фунтів стерлінгів. Після виборів 2004 року лунали висловлювання про те, що історія ще виставить справедливі, відмінні від сьогоднішньої поголоски, оцінки президенту Кучмі. Але варто вже сьогодні спробувати розібратися, що ж це за людина і як вона прийшла до свого нинішнього підсумку.