Мемуари А. Г. Барміна (1899–1987), дипломата-«неповерненого», довгі роки були серед основних джерел для зарубіжних дослідників радянського періоду 20–30-х років. Що стосується вітчизняних істориків, тим більше масового читача, то для них ця книга була просто недоступною, оскільки перекладу її російською мовою досі не існувало. Причина цього полягає в тому, що ім'я автора вголос не могло бути сказано, оскільки він із середини 40-х років очолював російську службу радіостанції Голос Америки. Тим часом книга А. Г. Барміна представляє безперечний інтерес. Автор, активний учасник Громадянської війни, один із перших краскомів з академічною освітою, виплеканий, як і багато інших висуванців революції, Л.Д.Троцьким, був йому цілком відданий. У книзі представлена широка галерея дипломатичних та господарських працівників, відомих воєначальників, які стали у фатальні 30-ті роки «ворогами народу». Добре передана і напружена атмосфера тих років, болісна боротьба людей між боргом та страхом репресій.