Що таке жах? Чому кошмари заполонили романи, фільми, комп'ютерні ігри, а переживання кошмару стало масовою потребою у сучасній культурі? Психологія, культурологія, літературознавство не дають відповіді на ці питання, оскільки жах ніколи не розглядався вченими як предмет, вартий серйозної уваги. Однак для авторів «роману ментальних станів» кошмар був сенсом творчості. Н. Гоголь і Ч. Метьюрин, Ф. Достоєвський і Т. Манн, Г. Лавкрафт і В. Пєлєвін ставили сміливі досліди над своїми героями та читачами, щоб сфотографувати кошмар у своїх творах. У книзі Діни Хапаєвої вперше робиться спроба прочитати ці тексти як дослідження про природу кошмару та відновити мозаїку збігів, завдяки яким літературний експеримент перетворився на нашу повсякденність.