Колись давно, як розповідають, на самому дні цього яру, в чагарниках, була влаштована схованка розбійників, які наводили жах на всю округу. Вони грабували і вбивали проїжджих купців, поміщиків, не гидували, втім, і дрібнішим людом, навіть жебраками. А ще колись, коли поблизу не було нинішніх сіл, кажуть, у ньому знаходили притулок цілі вовчі зграї. З тих пір, а з яких саме, тепер точно ніхто не скаже — чи то ще невиразно пам'ятних прадідівських, чи то з ще ранніх, тихих і темних,— це згубне місце й прозвали Вовчий Лог. Від нього і до цього дня микільські мужики, і особливо, баби та дітлахи, намагалися триматися подалі. Аж надто страшні були, переплутані з ще страшнішими вигадками, огортали це «закляте урочище».