У цій книзі Д.С. Лихачов здійснює «філологічні прогулянки» відомими творами літератури, зупиняючись на окремих деталях, образах, мотивах. У чому схожість імператора Миколи I із гоголівським Маніловим? Чому Достоєвський у романах і повістях завжди точно вказував петербурзькі адреси своїх героїв і так чітко визначав «історію часу»? Як виявляються традиції давньоруської літератури у романі-епопеї Толстого «Війна та мир»? Які переклички «Поеми без героя» Ахматової з рядками Блоку та Гоголя? У якому вірші Блок використав принцип симетрії, щоб посилити тему життя та смерті? І подібних питань, що інтригують, у книзі розглядається чимало, тому після її прочитання так хочеться особисто продовжити дослідження автора.