Перед ним стояла мета – вижити. Не потрапити під ковзанку Молоха війни, що накотилася на Росію влітку 1812 року. Непросте завдання для нашого сучасника, простого фельдшера швидкої допомоги з Могильова, невідомо переміщеним на два століття тому. Але Платон Руцький упорався. Понад те, успішно вписався у складне станове суспільство тогочасної Росії. Дворянин, офіцер, командир батальйону єгерів. Навіть зумів пригальмувати хід найсильнішої на континенті військової машини, яку очолює геніальний полководець. Але війна ще йде, марширують війська, палять гармати та стріляють рушниці. Л'ється кров. І хто знає, коли настане останній бій? І чим він обернеться для влучника?