Цар Михайло Федорович був першим представником династії Романових, яка правила у Росії понад 300 років. Прихід його до влади був пов'язаний із драматичними подіями в країні. Вони почалися зі смерті 1598 р. бездітного царя Федора Івановича, який залишив після себе спадкоємця. Тому московський престол на цілих п'ятнадцять років перетворився на арену боротьби між законними і самозваними претендентами. Земський собор, скликаний на початку 1613 року, обрав новим царем Михайла Федоровича Романова, пов'язаного спорідненими узами з останнім представником династії московських князів. В його особі, формально, продовжувався рід колишніх монархів. та створив умови для налагодження господарського життя. Усе це дозволило Михайлу Федоровичу як успішно правити самому понад 30 років, а й заснувати царську династію Романових. Її представники спільними зусиллями створили одну з найпотужніших світових імперій – Російську.