Це перша частина повного перекладу оригінального тексту Тибету «dBu-ma-rtsa-ba'i-tshig-leur-byas-pa-shes-rab-ces-bya-ba'i-rnam-bshad-rigs-pa' i-rgya-mtsho-zhes-bya-ba-bzhugs-so» великого Чже Цонкапи (1357–1419) — коментаря до тексту «Муламадхьямакакаріка» (Коренні строфи про серединність), головного серед творів з мадхьямакея Нагарджуни (II ст.). Текст Нагарджуни, що містить 27 розділів, є фундаментальним текстом філософської школи мадхьяміка, який дуже вплинув на весь подальший розвиток махаяни, особливо в Тибеті та Китаї. Коментар Чже Цонкапи відомий під скороченою назвою «Великий коментар». У першу частину перекладу увійшли попередній розділ і глави I–VIII, які містять коротке пояснення безсамості феноменів та особистості та ту частину докладного пояснення доктрини порожнечі, яка містить обґрунтування безсамості феноменів.