Мертві не самотні. Є щось у тумані, і воно розмовляє з ними».

У клініці доктора Блума у віддаленому місці на італійському узбережжі наприкінці 18 століття ніщо ніколи не буває таким, яким здається. Марія — самотня дівчинка, якій нема з ким гратися. Вона пише листи своїй матері з віддаленого курорту, де вона зупинилася. Вона розповідає про блідих англійських аристократів і таємничих російських дворян та їхніх уважних слуг.

Вона розповідає про інтриги та таємниці, а також розповідає про дивні безликі постаті, що піднімаються з моря. Вона пише про загадкову місіс Понд, яка приїжджає зі своїм чоловіком і своїм лікарем і яка все змінить. Те, що вона не розповідає своїй матері, це правда, яку всі знають і ніхто не каже, що єдині люди, які приходять сюди, роблять це, щоб померти.