Олександр Блок у рецензії на чергову книгу про життя і творчість М. Ю. Лермонтова, немов співчуючи сучасним і майбутнім біографам, нарік: «Грунти для дослідження Лермонтова немає — біографія жебрача. Залишається „провидіти“ Лермонтова». Проте «грунт» розуміння поета таки є — це його вірші. Навряд чи у вітчизняній літературі знайдеться ще один такий письменник, чия творчість — геніальні вірші, поеми, драма та проза — так повно та глибоко відбивала б його долю, життєві обставини та становлення особистості. Творча спадщина Михайла Юрійовича Лермонтова свідчить про нього як про людину повнішу і проникливішу за спогади сучасників і, безсумнівно, є найкращим вихідним матеріалом для того «провидіння», про який мріяв А. Блок. Автор нової книги про Лермонтова, осмислюючи долю поета, найдокладнішим чином аналізує насамперед його твори (у тому числі й недосконалі, ранні роботи), використовує найяскравіші та найавторитетніші праці дослідників минулого, а також філософів та письменників Срібного віку, чиї думки про М.М. Ю. Лермонтове невідомі широкому читачеві, погоджується та полемізує з ними. Лермонтов прочитаний глибоко і по-новому, що й відбувається у тих випадках, коли поет (Валерій Михайлов — автор понад двадцяти книг віршів та прози) пише про поет.знак інформаційної продукції 16+