У цій книзі відомого російського письменника XX століття Бориса Зайцева показано своєрідний, привабливий та багатогранний внутрішній світ Святої гори Афон, яку автор відвідав у 1920-х роках та незабутні, яскраві враження від атмосфери якої зберіг на все своє життя. У своїх нарисах, що становлять цей твір, письменник швидко описує як зовнішній спосіб життя афонських ченців того часу, так і їхні духовні подвиги в ім'я Бога і ближніх, які становлять основу їхнього повсякденного життя. Видання розраховане на широке коло православних читачів.