Борис Костянтинович Зайцев – письменник, нарисист, мемуарист, перекладач. Один із останніх великих літераторів Срібного віку. Байдужий до модних літературних течій свого часу, Зайцев залишився вірним традиціям російської реалістичної літератури. Здобувши визнання та популярність ще в дореволюційній Росії, він залишив батьківщину в 1922 році і майже 50 років провів на еміграції. Вплив релігійно-філософської думки Н. Бердяєва, Л. Шестова, з якими письменник підтримував близькі відносини, позначився на таких його творах, як «Афон», «Валаам», «Житіє преподобного Сергія».