Книга Бориса Акімова є одним із перших творів жанру, який лише починає складатися в нашій країні – оригінальній російській езотериці. Її унікальність у позиції автора, якому вдалося домогтися з'єднання містичного, езотеричного, побутового, філософського і навіть наукового струменя розповіді про своє життя. У книзі укладено і «навчальний» матеріал – і не лише за хіромантією. Сприймається він між рядками – легко та просто, несвідомо. Але для того, щоб дістати цей матеріал, читачеві доведеться добряче попітніти! І це, на мій погляд, правильно. Дуже делікатно та уважно, з гумором, розглядається у книзі взаємодія містичного та побутового планів у житті автора. Слово честі, вперше я читав книгу, в якій розказана справжня, невигадана історія життя містика в Росії. РАН.Питання, які зачіпає автор, безпосередньо стосуються простих смертних. Коли йти до екстрасенсу і чи варто це робити взагалі, кому з них можна довіряти і в чому, як бути, якщо екстрасенс не впорався, а того гірше – обдурив, запитав неміряно… Питання колкі, незручні, однозначних відповідей на них немає. Але автор від цих питань не йде. Особливий інтерес становлять образи відомих людей, з якими зустрічався автор. Дуже живі, з любов'ю намальовані, вони постають завжди в несподіваному ракурсі, і, читаючи книгу, я по-іншому зрозумів багатьох, здавалося б, знайомих мені людей. Це було і приємно, і дивно. Три речі найбільше сподобалися у книзі: радість життя, гумор та дух юності на її сторінках. І за це – величезне Борису Якимову спасибі! Мхітарян, академік РАЄН, доктор філософії