Наприкінці 90-х років ця книга, справедливо названа німецьким мистецтвознавцем «приголомшливим освідченням у коханні», здобула цілий букет літературних нагород (у тому числі і Державну премію РФ). Дія роману «Хуррамабад» (прообразом якого є реальний Душанбе) розгортається протягом понад півстоліття — з кінця двадцятих років, коли в Середню Азію слідом за Радянською владою рушили росіяни, до наших днів, коли вони ще масово відкотилися назад до Росії. Розкол імперії та хаос громадянської війни змусили їх бігти, залишаючи за спиною , Що було створено і нажито працею декількох поколінь. , кохання та надія не мають національної приналежності.Хуррамабад: місто, якого немає? Чи, навпаки, всі ми ходимо вулицями? Місто безтурботності та щастя — чи місто жорстокості та туги?