«…книга ця зовсім не замислювалася як гумористична. Письменник згадував, що збирався написати «оповідання про Темзу», її історію, мальовничі краєвиди та пам'ятки, що прикрашають її береги. Але вийшло щось зовсім інше. Незадовго до цього Джером повернувся з весільної подорожі. Він почував себе надзвичайно щасливим і не був налаштований на серйозний лад. Тому, поглядаючи з вікна кабінету на Темзу, він вирішив почати не з нарисів про річку, а з гумористичних вставок, які оживили б книгу і зв'язали нариси в єдине ціле. Вставки давалися Джером легко, вони захопили його і в результаті стали основою книги. Закінчивши писати, він «вимучив» з десяток «серйозних» шматочків і «втиснув» їх у деякі з розділів. Однак редактору журналу, в якому друкувалася повість, вони видалися зайвими, і він їх майже все викинув. Так, Джерому Клапці Джерому, хоч як він намагався, важко було залишатися серйозним — і в житті, і в творчості.» Валерій Чухно (із вступної статті до книги).