Жора завжди був хлопцем простим, зірок з неба не вистачав. Звичайно, якщо партія не накаже, Батьківщина-Мати не покличе, та якщо сам собі завдання не поставиш. А ось узяв та поставив собі товариш Верхазов таке завдання! Хоп — і він молодший науковий співробітник на орбітальній лабораторії, шановний член товариства, а що на обличчі два роки будбат написано, то з нього воду не пити! Впертість і праця — все, що хочеш перетрути! Тільки не все так гладко в цьому житті. Поки ти кував зоряні енергії на благо всьому людству, світ унизу, під тобою, почав рухатися. А ти, Жоре, не прийшов. Ти навпаки. Спи спокійно, дорогий товаришу Верхазов. Спи під атомні розриви, під виття наповненого радіацією вітру, під скрип оплавленої землі під ступнею бойового робота інтервентів. Спи. Батьківщина тебе не забуде, і ти її теж. Твій час ще настане, Жора!