Історія Ельзасу, краю невеликого по території і не надто важливого в стратегічному плані, є низкою захоплень і звільнень. Протягом століть він був яблуком розбрату між Німеччиною та Францією. Останні 60 років цей район належить французам, але місцеві жителі називають себе ельзасцами. Завдяки змішанню культур Ельзас набув яскраво вираженої індивідуальності, що позначилося і на його столиці – Страсбурзі, місті, де поряд із романським собором знаходяться такі структури, як Європейський парламент, Рада Європи та Європейський суд з прав людини. Маючи розвинену індустрію, будучи центром культури та освіти, ельзаська столиця зберегла провінційну красу, яка приваблює туристів і тих, кому сторінки книг замінюють реальні подорожі.