Книга віршів Катерини Файн складається, по суті, з чотирьох маленьких книг: «Власне ім'я», «Без нічого», «Декорація незалежності», «Знайти і замінити». До першої збірки увійшли тексти, написані ранньої юності (1992-1997). Три наступні схожі на нього стилістично, але вже дають відчуття присутності другого, і навіть третього шару – усвідомленої гри, що перегукується з досить модною зараз тенденцією, зафіксованою, скажімо, у відомому романі Ерленда Лу «Наївно. Супер». При цьому треба відзначити, що «наїв» автора досить віджатий і точний (недаремно її добірки можна знайти в різних, але строгих у відборі журналах, як «Прапор» і «Аріон»). Мабуть, це ще й цинічний наїв як в описі власного внутрішнього світу, так і при погляді на навколишній простір. Вірші Катерини – це спроба розібрати всесвіт на кубики і знову розглянути все.