Невдачливому акторові знаменитого театру сниться сон: він призначений на роль Джульєтти. Незабаром вперше за довгі роки служби режисер викликає його для важливої розмови. Так починаються повні гумору та смутку пригоди головного героя, в яких візьмуть участь священики та режисери, журналісти та артисти, гарні жінки, олігархи та домашні коти. Дія розгортається у уславленому московському театрі та в одному з православних храмів. За владу над публікою та паствою борються режисер та священик. Світ театру - смішний і трагічний - в романі показаний як символ сучасного суспільства: артистів поглинають марнославство і жага до самореалізації; журналісти зайняті пошуком чого завгодно, крім правди; священнослужитель плете інтриги і вступає до альянсу з «сильними світу цього». Але в театрі киплять і інші пристрасті: сюжетна основа книги – непередбачувана та драматична історія кохання. У «Театральній історії» сплітаються смілива соціальна сатира та глибокий психологічний аналіз, яскравий гумор та захоплюючий сюжет. Роман Артура Соломонова актуальний, як сьогоднішні новини, але його герої так само належать літературі, в якому й житті.