Вперше опублікована в журналі «Навколо світу» (1962, № 5). Була включена до першої збірки повістей та оповідань «Запаліть багаття В океані» (Магадан, 1964). Згодом документальна частина цієї повісті була використана автором при написанні повісті «Два кольори землі між двох океанів», «Щоденник прибережного плавання» (гол. «Срібна гора») та оповідання «Гора з чистого срібла», виданого посмертно в альманасі «Вітер мандрівок» , 1975, N2 10. У первісному вигляді вона була включена тільки до «Вибраного» (у трьох томах) (Магадан, Книжкове вид-во, 1994). Герої повісті, молоді хлопці, шукали Пільхуерті-Нейку, що в перекладі з чукотського означає «м'яка гора, що загадково не тане», майже суцільно, як стверджує легенда, що складається з самородного срібла. Повість викликала різку критику після публікації, і далі не перевидавалася до останнього часу. Включено у видання Куваєв О. Твори у 3-х т, т.2, 2005.