Я влучив. І в прямому, і в переносному значенні слова. Якщо в моєму світі музика та танці викликають у людей радість, то на клятих просторах Антерри артисти кидають людей у первісний жах. Похмура пісня здатна зрівняти із землею ціле місто, а репер Моргенштерн взагалі зійшов би за стихійне лихо. І ангели тут зовсім не такі душки, якими їх малює релігія. Гріх має форму, покаянню не підлягає, і якщо ти стягнув шоколадку в «П'ятірочці», то готуйся стати грішником після смерті, тому що гріхи можна пробачити лише ангелам. Такий ось грібаний світ. Довелося вчитися виживати. Надія вибратися, померла, в одну прекрасну мить воскресла. Квитки в пекло продаються дуплетом, і Ви не повірите, кого сюди занесло — мою колишню, причому в тіло підлітка, як і мене. Наші стосунки заграли новими барвами. Не сказати, що цей факт порадував, але звичка бути найкращим у музиці та використати можливості взяла своє. Колишня — мій єдиний шанс повернутися додому, і я його не проґавлю.