У монографії обґрунтовується уявлення про те, що між ступенями складності технологій, що практикуються соціумами в історії, та демографічним станом цих соціумів здавна існувала певна кількісна відповідність. Подібна демографо-технологічна залежність дозволяє пояснити закономірну кореляцію найголовніших технологічних революцій із демографічними вибухами. Один з них — неолітичний — спричинив виникнення виробничого господарства. Подальший демографічний розвиток близькосхідних товариств з демографо-статистичних причин створило основу для суспільного поділу праці. Цей руйнівний для цілісності соціуму процес був нейтралізований шляхом укладання соціуму в матрицю міської цивілізації, яка розуміється як предметна форма структури суспільства розділеної праці. Запропоновано оригінальні пояснення генези провідних форм духовного життя ранньої цивілізації. Для науковців, усіх, хто цікавиться проблемами генези цивілізації та культури.