Зовсім в іншому ключі написано «Долину Творця» (1954), де відчуваються традиції Кіплінга, Хаггарда та Берроуза. Загублена в глибині Азії країна, давня цивілізація, загін білих людей, найнятих одним із правителів долини Л'лан для якихось таємничих цілей… Скільки разів ми вже читали щось подібне! Але Гамільтон і тут знайшов оригінальний сюжетний перебіг. Відштовхуючись від «Книги джунглів», він переосмислив гордовитий клич братерства звірів та людини «Ми однієї крові – ти і я!». Що, якщо розумні істоти виявилися (чи вважали, що виявилися) не однієї крові? Невже рука якогось напівцивілізованого Мауглі потягнеться до кинджала і він почне ділити вчорашнє братство на наших і не наших? На жаль, все, що відбулося за цим у романі, нам теж добре і до болю знайоме…