Третій науково-фантастичний роман Скальзі, сповнений поворотів і вибухового екшену, позбавлений галактичної інтенсивності двох пов’язаних попередників, але компенсує це цікавою оповіддю в дуже людському масштабі. Через кілька років після подій «Бригад привидів» (2006) Джон Перрі, герой «Війни старого» (2005), і Джейн Саган ведуть звичайне життя адміністратора та констебля на колоніальній планеті Гекльберрі зі своєю прийомною донькою Зої. коли їх закликають керувати новою колонією під зловісною назвою Роанок. Коли колоністів закидають на іншу планету, а не на ту, яку вони очікували, вони опиняються втягнутими в протистояння між колоніальним союзом людей і конфедерацією прибульців під назвою Конклав. Фіналіст Г’юго Скальзі уникає політичних алегорій, пропагуючи індивідуальне співчуття та чесність і применшуючи патріотичну відданість — за винятком незбагненного Обіна, прибульців-вуликів, чия відданість Зої нагадає шанувальникам доброзичливу роль капітана Немо в «Таємничому острові» Верна. Деякі читачі можуть вважати елемент deus ex machina трохи важким, але він допомагає зберегти імпульс.