Особистість засновника і першого президента Естонської держави Костянтина Якобовича Пятса, за якого в 1940 році до Прибалтики увійшли радянські війська, досі викликає запеклі, непримиренні суперечки в середовищі Естонської громадськості. Амплітуда настроїв коливається від обожнювання до звинувачень у прямій зраді. При цьому кожен, переконаний у своїй правоті, залишається глухим до аргументів іншої сторони. Цьому сприяє своєрідність політичної постаті Костянтина Пятса. Апологет незалежності республіки, але російський по матері, православний, він у своїй політиці орієнтувався на збереження добросусідських відносин з радянською Росією.