– …Зусиллями дванадцяти країн, – надривався той, – спроектований і створений на навколоземній орбіті космічний корабель «Галактика», який за два дні стартує з трьома астронавтами на борту до Марса. Наступного дня хвиля інтересу до «Галактики» знову сколихнула світ і, періодично підігрівається агентствами інформації, не згасала до повернення марсіанської експедиції на орбіту Землі. Вартість реклам при повідомленні про «Галактику» зросла в десять-п'ятнадцять разів. Два космонавта були живі, але худі, як велосипеди, і зарослі величезною гривою сплутаного волосся. Костюмів на них не було. По каютах «Галактики» плавали в невагомості клапті від їхнього одягу. Марсіан, що знову прибули на корабель, намагалися закрити ніс і рот ганчірками, хустками або просто рукавами. Сповівши і переправивши божевільних у повертаний на Землю апарат, озброївшись респіраторами, розбрелися по відсіках у пошуках третього. Вони знайшли його. Точніше, не його, а обгризений скелет. На кістках кістяка залишилися чіткі сліди зубів. Було ясно, що третього з'їли двоє тих, що вижили. - Якщо ви не знаєте основ езотерики, сенсу в розмові немає. Але можна ж людською мовою розповісти, що і як? – нервово наполягала Емма. - Заявив Юрій. – Але як не крути – невіри в езотеричні вчення, швидше за все, виявляють нашу однобокість та обмеженість, а не цілісність. Диму без вогню не буває, а містичні вчення зародилися в людській цивілізації набагато раніше, ніж сучасний науковий світогляд…– …Інформація сама по собі нематеріальна! - Заявив Юрій і, помітивши здивування Емми, заспокійливо підняв долоню. - Думка матеріальна. Ідея є носієм інформації, а не самою інформацією. Не треба плутати автомобіль із його рухом: ці два поняття – симбіоз, а не єдине ціле. Ідея формується нематеріальною інформацією залежно від внутрішніх нематеріальних та зовнішніх матеріальних обставин. Кожне тіло нашого світу несе інформацію про себе не лише всередині себе, а й у своєму відбитку, який воно залишає у просторі. Наші почуття та мислення створюють ауру еманації в навколишньому просторі навколо організму. Вони ніби залишають свій відбиток в навколишньому просторі.