Що миттю людського існування керує невизначеність. Джейн Говард переконалася в цьому вже в тринадцять років, коли заявила батькам, що постійно сваряться, що ніколи не вийде заміж і не заведе дітей. Наступного дня її батько пішов із сім'ї, змусивши дочку йти по життю з величезним комплексом провини. Невизначеність ще не раз втрутиться в життя Джейн: коли вона подасть заявку на аспірантуру в Гарварді і несподівано закохається у свого наукового керівника, коли вирішить допомогти батькові та поплатиться за це кар'єрою у фінансовій сфері, коли зустріне людину, з якою захоче порушити дану в дитинстві обіцянку, і в результаті втратить все. Незважаючи на удари долі, Джейн знову і знову знаходила в собі сили підніматися. Але де та межа, після якої більше не варто намагатися взяти життя у свої руки і краще змиритися з неминучим і залишити цей світ?