«Жили-були дві жаби. Одна розумна, а друга… не дуже. Перша теж не завжди була розумна, але в неї був безцінний досвід: якось вона впала в глечик із вершками. Щоб не потонути, вона смикала лапками доти, доки не збила олію і не вибралася звідти. Причому не просто існуєш, а навіть можеш щось створити в результаті своєї діяльності, досягти своєї мети і здійснити свої мрії. Друга жаба потрапила в каструлю з водою. Поки вода була холодна, вона насолоджувалася прохолодною ванною. А коли вода почала нагріватися, жаба подумала, що цей дискомфорт – тимчасовий і ось-ось припиниться…»