«Свята Русь», «Земля Богородиці», «народ-богоносець» — ставлячи знак рівності між Росією та християнством, церковний офіціоз наполягає, що історична доля російського народу нерозривно пов'язана з Православ'ям і що без праведної віри Росія не відбулася б як велика цивілізація. Але чи це так? Чи стало прийняття християнства безумовним благом для Землі? Чи заслуговує Володимир Святої канонізації і на яку ціну довелося заплатити за його криваве Хрещення «вогнем і мечем»? Чому, незважаючи на найжорстокіші переслідування язичників, Церква століттями не могла викорінити колишню віру? Чи варто пишатися званням «рабів Божих» (тоді як наші язичницькі предки звали себе божими онуками)? Чи був вибір на користь християнства благословенням та благодаттю — чи історичною помилкою, вивихом народної долі? І якою могла стати НЕХРЕЩЕНА РУСЬ?.. Нова серія гострої історичної публіцистики! Сенсаційна книга сміливішого, незалежного і «неполіткоректного» історика на найзабороненішу тему!