Красноярець Андрій Буровський, чиї перші книги виходили у спільному з Олександром Бушковим у проекті «Сибірська жах», створив новий жанр. Придумати йому назву важко, оскільки насправді це змішання жанрів, що не справляє, проте, враження еклектики. Втім, «сибірська жах» - найкраще жанрове визначення. Є у Буровського і фактура Федосєєва («Злий дух Ямбуя»), і ґрунтовність Обручова, повчальність Івана Єфремова і фантазія Гріна, а також власні іронія і цинізм, що ріднять Буровського і Буш. Головне, що він пише про свою батьківщину, якою шанує хакасські степи і гірську тайгу, в яких зустрів найкращі моменти свого життя. Саме там він знаходить екзотику, якої не знайдеш у якійсь Амазонії чи Африці.

Дивне відбувається у Саянській тайзі: серія звірячих вбивств, зникнень; незрозуміло поводяться ведмеді. Дійсність виявляється неймовірнішою за найхимерніші здогади…