Ісидор Чагін може запам'ятати текст будь-якої складності та зберігати його в пам'яті як завгодно довго. Феноменальні здібності стають для героя тяжким випробуванням, адже Чагін позбавлений простої людської радості забувати. Все, чого він не торкається, стає для нього в буквальному сенсі незабутнім. Кожен великий дар — це порушення гармонії. Пам'яті необхідне забуття, слову - мовчання, а вигадки - реальність. У житті вони сплетені так само туго, як трагічне та комічне у романах Євгена Водолазкіна. Не є винятком і роман «Чагін». Серед його персонажів — Генріх Шліман та Даніель Дефо, таємні агенти, архівісти та конферансьє, а також особливий авторський стиль — як і завжди, один із головних героїв письменника.