Квінта Горація Флакка (65–8 до н. е.) по праву вважають одним із трьох (поряд з Вергілієм та Овідієм) великих поетів «золотого віку» давньоримської літератури. Він був сином відпущеного на волю раба, в юності брав участь у громадянській війні, позбувся сім'ї та даху над головою. Завдяки заступництву вельможі Мецената, що оцінив його талант, а потім і імператора Августа Горацій став знаменитий, вплинув як на сучасників, так і на майстрів слова майбутніх епох. Прикладом для наслідування були його вірші, а й особисті якості — скромність, поміркованість, байдужість до багатства і почестям. Історик Михайло Бондаренко крупинками відновлює біографію Горація, малюючи її на широкому тлі життя Риму епохи становлення імперії.