«…Опритомнівши, я виявив, що лежу на березі, і хвилі, що набігають, розгойдують, наче тріску, моє бездушне тіло. „Цікаво, чи це той берег, про який говорив капітан“,— це перша моя здорова думка після того, як я відчув, що кінцівки мої цілі. Картина, що відкрилася, більше була схожа на кадри з фантастичного фільму, ніж на реальність. Кришталево білий, схожий на крихти цукру пісок, кокосові пальми зі звисаючими горіхами, схожими на гігантські груди, повні молока… і люди…». далеко, розкриваються перед читачем цієї книги. Перед кожним стоїть нелегкий вибір. Важливо не помилитися, зробивши перший крок…