У дослідженні розглядаються аспекти турецької зовнішньої політики щодо Карабахського конфлікту в історичному та сучасному вимірі. На основі широкого фактологічного матеріалу аналізується проблема Нагірного Карабаху в контексті вірмено-турецьких відносин та нової зовнішньополітичної доктрини неопантюркізму. Окремо аналізуються турецькі ініціативи, спрямовані на забезпечення проазербайджанської позиції у вирішенні конфлікту, внутрішньотюркські розбіжності навколо карабахської проблеми, чинник релігійної солідарності, а також поширення мережі міжнародного тероризму в Азербайджані внаслідок вербування найманців із ісламських країн. Книга розрахована на експертів, студентів та дослідників, які вивчають Карабахський конфлікт, зовнішню політику Туреччини, а також на широке коло читачів