«Дві доби йшов нудний, дрібний, зовсім осінній дощ. Хмари скупчилися над селом, прикрили його своїми сірими сирими тілами. Берези обвисли, вулиці спорожніли та розмокли, люди сиділи по хатах, дивилися у вікна. Втомлювалися. Вранці на третій день дощ перестав, хмари відплакались і розчинилися, залишивши в небі рідку хмару; день був теплий і задушливий, від землі піднімався парок, уночі опустився туман…»