Ніде так не проявляється людський характер, як у відношенні до тварин - адже вони як діти: беззахисні і при цьому чуйно реагують на брехню, не прощають зради. Ісабель любила своїх підопічних - людиноподібних мавп бонобо. Вона вивчала їхні звички, за допомогою спеціальної лінгвістичної програми розмовляла з ними. Їй було з ними цікаво, це був її світ, який вона не проміняла б ні на що на світі. Все звалилося після жахливого вибуху в лабораторії, який влаштували люди, які намагаються нажитися на бонобо. Для них вихованці Ісабель - забавні звірятка, на яких можна безсоромно вирячитися і продавати їх за гроші. Але Ісабель, яка дивом вижила після вибуху, не має наміру здаватися - бонобо треба будь-що повернути в лабораторію. Треба стиснути зуби, забути, що її зовсім недавно буквально зібрали по шматках, що людина, якій вона вірила, її зрадила, і – боротися. Тому що ми відповідаємо за тих, хто нам вірить.