«…До чого б він не прагнув, чого б не шукав - доля допускала його до кінця прагнень, а наприкінці підсікала досягнуті успіхи і руйнувала всі його досягнення. Вона не злюбила Никифорова від народження і приготувала йому нещастя вже у дитинстві. Це вона підштовхнула руку його няньки, щоб та випустила немовля, і звихнула його хребет, зробивши Семена Гавриловича на все життя фізично недорозвиненим і горбатим. Доля дала йому розум і талант - і на кожному кроці заважала виявити свої здібності. Вона оточила його важкими умовами життя і, слабкого, змушувала нести непосильну працю і битися над заробітком із самого дитинства заради шматка хліба. Вона ж наділила Никифорова жагою до життя, не давши нічого, щоб вгамувати цю спрагу…»