Полон під час війни — подія, яка ставить солдата у складне становище, що часто передбачає загрозу з боку не тільки супротивника, а й своєї держави, і в той же час робить його володарем унікальної точки зору. Мемуари Георгія Миколайовича Сатирова (1904– 1981), що воював у народному ополченні в Криму і потрапив у німецький полон на самому початку гітлерівського наступу, містять його спогади про перебування в трудових таборах для військовополонених у Німеччині в 1942-1945 роках. Автор докладно описує побут таборів, ставлення полонених до виконуваної роботи до співробітників таборів та місцевого населення, взаємини у середовищі ув'язнених, конфлікти на національному ґрунті, готовність деяких співпрацювати з нацистами. Фігури полонених, фашистських наглядачів та представників табірної адміністрації виписані їм дуже виразно, а ерудиція, спостережливість та талант оповідача роблять ці мемуари не лише цінним свідченням, а й надзвичайно цікавим читанням.